Особистий кабінет 
Зазвичай більшість людей з інвалідністю не потребують не потребують додаткових специфічних пристосувань. Адже багато з них живуть із невидимою інвалідністю. Наприклад, якесь захворювання вимагає від людини щогодинного приймання ліків. Водночас іноді необхідно думати над облаштуванням робочого місця певних категорій людей з інвалідністю, щоб прибрати бар’єри для її роботи.
Як наголошують експерти порталу “Дія.Бізнес”, багато зусиль це не потребує. До того ж доступність і безбар’єрність стосується ширшого кола людей: людей із тимчасовими порушеннями здоров’я, батьків малолітніх дітей та інших.
Є сталі та універсальні принципи дизайну такого робочого місця. Варто лише їх дотримуватися. Один із таких принципів універсального дизайну – рівність у його використанні. Тобто плаский вхід у будівлю й відсутність сходинок оцінять і люди з інвалідністю, що пересуваються у кріслі колісному, і батьки з дитячими візочками, і люди, які подорожують і можуть користуватися важкими валізами.
Доступність і мінімальне використання зусиль
Усі предмети на робочому місці, а також усе, чим користуються співробітниці та співробітники має бути доступним для всіх. Наприклад, вимикачі світла мають розміщатися на такій висоті, щоб людина на милицях могла до них дістатися.
Доступне використання та наявність необхідного простору
Усе, що створюється у компанії не тільки для колективу, має бути доступним та зручним для всіх. Наприклад, облаштувати пандуси, щоби подолати сходи могли люди на візку. Або звернути увагу на те, щоби прохід не був занадто вузьким, а двері – важкими. Правильний кут нахилу пандусу та ширину входу можна подивитися у Державних будівельних нормах.
Сприйняття інформації для людей із будь-якими сенсорними можливостями
Уся комунікація має бути доступною для людей із порушеннями слуху чи зору. Наприклад, людям із порушеннями слуху можна запропонувати переписку у робочих чатах, спілкування електронною поштою чи використання спеціальних програм. А для людини із порушеннями зору документи необхідно друкувати чіткішим та більшим шрифтом. Інший приклад – це субтитри до відео, які дозволяють отримувати інформацію як людям із порушенням слуху, так і людям, які краще сприймають інформацію візуально або не мають можливості вмикати звук у певний момент.
Що ще допоможе зробити робоче місце доступнішим
Низькі пороги
Як правило, в Україні майже всюди високі бордюри, які важко долати людині із порушенням зору або людині на візку. Звичайно, що все місто не переробити, водночас можна почати з робочого місця. Якщо висота порогів на вході перевищує 4 сантиметри, їх варто обладнати скосами. Пороги всередині приміщення не повинні бути вищими за 1 сантиметр.
Продумана паркувальна зона
Якщо компанія має парковку, на ній потрібно виокремити місце для людини з інвалідністю. Загалом 10% місць паркувальної зони (але не менше одного) мають бути пристосовані для потреб людей з інвалідністю. Паркувальний майданчик має бути таким, щоб авто людини не виявилося затиснутим іншими машинами. Адже мобільні люди зможуть протиснутись між автівками, а людина на візку – ні.
Спеціальні комп’ютерні програми та мобільні застосунки
Якщо у співробітниці чи співробітника є порушення слуху чи зору, можна використовувати спеціалізовані застосунки та перекладачі мови жестів.
Для людей із порушенням слуху, радять якомога більше використовувати візуальні матеріали. Наприклад, під час зібрань можна використовувати дошку для малювання.
Облаштовані санвузли
Двері мають бути широкими не тільки на вході, але й в інших приміщеннях, якими користуються люди з інвалідністю, зокрема у санвузлах. Там необхідно облаштувати достатній простір, щоб була змога розвернутися. До того ж щонайменше один санвузол краще обладнати спеціальними поручнями.
Допомога супроводжуючих осіб та менторів
Іноді співробітниць та співробітників у перші тижні роботи може супроводжувати наставник або наставниця, які йому допомагатимуть. Ними можуть бути добровольці з команди, які будуть закріплені за людиною як ментори. А буває і так, що за якимись процесами стежить супроводжуюча особа.
Якщо може здатися, що згадані пункти занадто складні та фінансово затратні, – це не так. Найголовніше – мати бажання облаштувати доступний простір. Усі кроки можуть бути поступовими, не потрібно одразу робити генеральний ремонт. Насамперед варто відштовхуватись від потреб колективу.
Якщо будівля будується з нуля, тоді варто все врахувати одразу. Як наголосили в “Дія.Бізнес”, не візок чи милиці роблять будівлю недоступною, а сходи.
Фото: Unsplash
