Особистий кабінет 
Майже три чверті журналісток – 73% – заявили, що стикалися з насильством в інтернеті під час своєї роботи. Із них 25% казали про погрози фізичного насильства, зокрема вбивством, а 18% – про сексуальне насильство.
Про це свідчать результати трирічного дослідження глобального гендерно зумовленого насильства в інтернеті проти журналісток, яке провів Міжнародний центр для журналістів (ICFJ) за підтримки ЮНЕСКО.
Також 20% жінок зазначили, що зазнавали нападу чи жорстокого поводження офлайн через систематичне переслідування в інтернеті.
Дослідження тривало до кінця 2022 року, воно охопило 15 країн і 1100 учасниць. Крім того, окремо дослідили 2,5 млн публікацій у соцмережах.
Відповідно до результатів дослідження, 29 респонденток заявили, що звільнилися внаслідок онлайн-атаки, а 14 – покинули журналістику назавжди. Найчастіше жінки зізнавалися, що через онлайн-переслідування почали самоцензуруватись у соцмережах. А 20% відмовилися від будь-якої взаємодії в інтернеті.
Майже половина опитаних журналісток визначили гендерну тему як таку, яка найбільше асоціюється з онлайн-атаками. На другом та третьому місці респондентки розмістили політику й вибори (44%), а також права людини й соціальну політику (31%).
Про випадки насильства в інтернеті вирішили повідомити лише 25% жінок. Із них 10% зазначили, що не отримали жодної відповіді від роботодавців, 9% сказали, що їм дали поради на кшталт “бути товстошкірою”, а ще 2% запитували, чим вони “спровокували” напад на себе.
До поліції в таких випадках звернулися лише 11% опитаних журналісток, 8% – звернулися до суду.
Як зазначають експерти, на зростання онлайн-насильства вплинули, зокрема, пандемія COVID-19, недоліки в правовому й судовому регулюванні, а також роль політичного популізму, екстремізму, націоналізму.
Як свідчить інше дослідження, яке підготувала коаліція “Жінки у журналістиці” (CFWIJ), у 2022 році було вбито 12 журналісток. Це найбільша кількість убитих протягом одного року медійниць відтоді, як коаліція почала документувати випадки насильства проти журналісток у 2017 році.
Так, було вбито чотири журналістки у Мексиці, три – в Україні, дві – у Палестині та по одній – в Іраку, Чилі та Афганістані.
Як ідеться у звіті ICFJ, атаки проти журналісток відбуваються як з боку женоненависницьких угрупувань, які хочуть змусити жінок “замовкнути”, так і з боку пов’язаних з державою мереж дезінформації для підриву свободи слова та зменшення критики на свою адресу.
Найчастіше атаки проявляються у погрозах сексуального та фізичного насильства, зокрема й вбивства. Зазвичай вони надходять через відкриті соціальні мережі, електронну пошту та текстові повідомлення.
Також журналістки часто отримують погрози щодо завдання шкоди їхнім родичам та дітям.
Серед основних проявів онлайн-насильство на адресу журналісток дослідники також виокремлюють сексистські та расистські образи, погрози завдати шкоди професійній або особистій репутації, особисті образи щодо зовнішнього вигляду.
Крім того, зловмисники вдаються до фінансових шахрайств (наприклад, отримують доступ до кредитних карток) та створення фейкових обліковок, відео чи аудіо.
Фото: Pixabay
