Особистий кабінет 
Уже втретє команда Biasless (ГО “Післязавтра”) проводить щорічне опитування топменеджменту підприємств, щоб виявити рівень інклюзивності на робочих місцях.
Цього року експерти опитали 604 людини, які мешкають в обласних центрах України, пише Women to Ukraine.
Керівники та керівниці визначили п’ять найпоширеніших видів дискримінації на робочих місцях. Зокрема, йдеться про ейджизм (9%), сексизм (8%), лукізм (дискримінація за зовнішністю – 6%), ксенофобія (4%), гомофобія (3%).
Водночас, як наголошують експертки та експерти, усі прояви упередженості зменшилися на 2-5% порівняно з 2021 роком. Утім, зросла частка тих, хто не обрав жодного варіанта – 80% проти 72% у 2021 році.
За словами очільниці Biasless Ірини Рубіс, це сигналізує про те, що рівень обізнаності, готовність підтримати розмову на теми дискримінації та насилля, а отже, і компетенція бачити прояви утиску та дискримінації поки що далеко не найкращі.
Очікувано, що у рік повномасштабної війни просвітництво з питань різноманіття та інклюзивності майже зникло – лише 13% опитаних мали таку змогу минулого року. А брак освіти, стереотипні норми та недостатність критичного мислення є основними джерелами, які породжують токсичність та насильство у суспільстві.
Також серед респондентів та респонденток 40% (у 2021 році – 31%) ставлять на те, що гендерну рівність можна буде побачити упродовж найближчих 50 років. При цьому, за відчуттям 21% опитаних, вона вже настала. Цей показник зріс на 5% у порівнянні з минулим опитуванням.
Лише 3% респонденток та респондентів визнали, що є нетолерантними та нетерпимими – їхня кількість зменшилася втричі від 2021 року. Переважна більшість – 97% – називають себе толерантними.
Також топменеджери та топпменеджерки визначили соціальні групи, які найбільше потребують підтримки компанії-роботодавця:
• жінки – 24%;
• люди з інвалідністю – 22%;
• молодь до 22 років – 17%;
• ветерани та ветеранки війни – 16%;
• люди, які виховують дітей самостійно – 16%;
• переселенці та переселенки – 16%;
• люди, що втратили житло внаслідок війни – 14%;
• люди, старші за 55 років – 14%;
• люди, що доглядають дітей або родичів з інвалідністю – 11%.
Найбільш важливими чинниками піклування під час війни з боку роботодавців назвали:
• збереження зарплатні, навіть за умови скорочення обсягів роботи, – 48%;
• організацію захисту на робочому місці – 34%;
• забезпечення всім необхідним у захищеному місці – 31%,
• надання юридично-інформаційної (15%) та психологічної (14%) підтримки.
Як раніше пояснювала пані Рубіс у матеріалі NV, інклюзивність – це атмосфера, культура та неупереджене ставлення до людей, що формує в них почуття приналежності. Це про те, як себе почувають відмінні від домінантної більшості люди, на скільки та як їх цінують, поважають, приймають інакшість і залучають в повноцінну участь у житті компанії.
Рух у бік інклюзивності в Україні першими почали IT-галузь та українські офіси міжнародних компаній.
Такі компанії, як Ferrexpo, Philip Morris International, Henkel, Grammarly, SoftServe, Starlightmedia та інші різними темпами, але вже впроваджують практики, які дають ще більше простору для безпеки та свободи самовираження їхнім командам.
У 2021 році опитані офісні працівники та працівниці оцінили рівень інклюзивності українського бізнесу у 66 зі 100. Питання були розділені на чотири блоки: справедливість, можливості, справжність та безпека.
За словами очільниці Biasless, це не багато, але й не мало, враховуючи, що шкала виглядає так: 60 – незадовільно, 60−70 – задовільно, 70−80 – добре, 80 та більше – відмінно.
Фото: Pixabay
