Особистий кабінет 
Навесні цього року HRBP компанії DICEUS Людмила Каплій спільно з HR Hub Today провели опитування серед 572 представників та представниць професії щодо головних викликів, на які необхідно звернути увагу впродовж наступних двох років.
Звичайно, наголошує видання budni.robota.ua, фокус уваги HR-фахівців та фахівчинь залежатиме від багатьох факторів, і одним із найголовніших є закінчення війни в Україні.
Утім, експертне коло спробувало систематизувати та розділити майбутні виклики на певні категорії.
Зокрема, одним із головних викликів буде робота щодо реадаптації військовослужбовців та військовослужбовиць у цивільне життя та повернення їх до робочих процесів.
Тут, на думку фахівців та фахівчинь, необхідно звернути увагу на необхідність психологічної адаптації ветеранів та ветеранок, на проблеми у взаємодії з працівниками та працівницями, які брали активну участь у воєнних діях, на питаннях інклюзивності (через збільшення кількості людей з інвалідністю), а також на можливу неготовність компаній до працевлаштування учасників і учасниць бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни.
Також варто буде звернути увагу на психологічну підтримку та турботу про ментальне здоров’я працівників і працівниць.
Як наголошують українські HR, у цьому аспекті необхідно буде створювати wellbeing-програми у компаніях, організовувати психологічне консультування, наймати психологів та психологинь у штат компанії.
Крім того, важливо донести до власників бізнесу важливість ментального здоров’я персоналу та поваги до балансу “робота-життя”.
Водночас варто звертати увагу на емоційний стан команди, вирішувати проблеми великого навантаження на одного працівника чи працівницю, вигорання та адаптацію людей з ПТСР.
За прогнозами експертної групи, компанії зіштовхнуться з дисбалансом певних професій та спеціалізацій, “кадровим голодом” та необхідністю утримання персоналу.
Зокрема, йдеться про критичне зменшення кількості кваліфікованих працівників і працівників на ринку праці, ріст кандидатів і кандидаток із низькою кваліфікацією, масовий виїзд “талантів” за кордон, демографічну ситуацію з молоддю (багато студентства виїждджає на навчання в інші країни), питання гендерної складової (втрати серед чоловіків на фронті та виїзд за кордон жінок призведе до дефіциту персоналу в умовних “чоловічих” та “жіночих” професіях).
Крім того, після завершення війни очікується друга хвиля “відтоку”, оскільки на ринку бракуватиме гідних пропозицій.
Питання безробіття, зниження заробітних плат на ринку праці в Україні також будуть викликами, які перебуватимуть у фокусі уваги HR-спільноти.
Зокрема, попереджають про невідповідність заробітних плат довоєнному рівню, співвідношенню рівня життя та цін; неможливість конкурування рівня українських зарплат із закордонними; питання перегляду заробітних плат відповідно до рівня інфляції, а також потенційне збільшення податків.
Важливо буде звернути увагу на швидку перекваліфікацію та навчання персоналу для стабілізації дисбалансу ринку праці.
Компанії повинні впроваджувати формат мікронавчання працівників та працівниць, організовувати постійні програми навчання та розвитку найнятих персоналу, звертати увагу на універсальність, гнучкість та швидкість навчання і розвиток універсальності команди.
Також немаловажливим буде формування людиноцентричних підходів у роботі компаній.
Зокрема, йтиметься про вирішення проблеми ігнорування компаніями ролі розвитку співробітників та співробітниць, питання інклюзивності колег. Компанії матимуть працювати над подоланням ейджизму, бути готовими до буму quiet quitting (тихого звільнення) та небажання кандидатів та кандидаток працювати на компанії з оплатою “в конверті”.
Фото: Pixabay
