Особистий кабінет 
Попри наявність міжнародних і національних нормативно-правових актів, які націлені на вирішення проблем гендерної нерівності на ринку праці, міжнародні організації і далі наголошують на актуальності гендерної проблематики в Україні.
Як повідомляє Національний інститут стратегічних досліджень, значним зрушенням у подоланні гендерної нерівності перешкоджає брак послідовності, системності та злагодженості спільних зусиль держави та громадянського суспільства.
Відповідно до щорічного Global Gender Gap Report від World Economic Forum, гендерний розрив за минулий рік в Україні становив 29%.
Це означає, якщо чоловік заробляє 100 грн, то за таку ж роботу жінка, яка має аналогічні освіту та навички отримує лише 71 грн. За індексом гендерного розриву Україна перебуває на 81-му місці зі 147 досліджуваних країн. За минулий рік показник погіршився на 0,7%.
На переконання експертів, гендерну нерівність можна також визначити як характеристику соціального устрою, де групи жінок і чоловіків мають сталі соціальні відмінності й відповідні до них нерівні можливості в суспільстві. Водночас існування гендерної рівності можливе тільки тоді, коли жінки та чоловіки як громадяни матимуть рівні можливості, права та обов’язки, наголошують в Інституті.
Як проявляється гендерна нерівність у трудових відносинах:
• нерівні можливості отримання професійної освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки;
• необґрунтована різниця в оплаті праці та можливостях кар’єрного зростання;
• безпідставні відмінності в умовах праці та організації робочого часу.
Причиною може бути нерівномірний розподіл домашніх обов’язків, що часто спонукає жінок обирати або переходити на менш оплачувану роботу, але з можливістю мати більше вільного часу. Адже є певний гендерний стереотип, що саме жінки повинні займатися домашніми справами та вихованням дітей. Через те жінки заробляють менше й витрачають на домашню роботу вдвічі більше часу, ніж чоловіки.
В умовах війни ця тенденція значно погіршилась, оскільки на тлі наслідків воєнних дій – блекаутів, відсутності води, зв’язку, знищення житла – жінки змушені віддавати перевагу справам, що пов’язані із виживанням домогосподарств. А це часто призводить до відмови від власної кар’єри та самореалізації.
Оплата праці та безробіття
Згідно з даними Державної служби статистики, упродовж 2022 року середньомісячна заробітна плата зросла на 6,1 % – з 14 016 грн до 14 859 грн.
У зв’язку з воєнними діями, Держстат не має можливості проводити відповідні обстеження. Між тим, у 2021 році жінки заробляли на 18,4% менше, ніж чоловіки (13 802 грн – жінки і 16 912 грн – чоловіки). Така ситуація спостерігається в більшості видів економічної діяльності.
До того ж існує проблема безробіття серед жінок. Як свідчать дані Державної служби зайнятості, на початок квітня 2023 року статус офіційно зареєстрованого безробітного мали 137,3 тис. осіб. Із них чоловіки становили 28%, жінки – 72%.
Під час пошуку роботи попит на професії, де традиційно переважають жінки або чоловіки майже не змінився. Не змінився й гендерний стереотип про так звані чоловічі та жіночі професії.
Значний рівень безробіття серед жінок в умовах війни, скоріш за все, змушуватиме їх шукати неформальну зайнятість без офіційного оформлення трудових відносин, гідної заробітної плати та за відсутності соціальної захищеності.
Експерти очікують, що бідність та залежність від соцвиплат, особливо серед зростаючої кількості домогосподарств, очолюваних жінками, збільшуватимуться. Це посилить тенденцію, коли жінки шукатимуть можливості роботи та життя за кордоном. А це призведе до втрат людського капіталу.
Як свідчить міжнародний досвід, гендерну нерівність можна подолати. Питання гендерної нерівності, особливо на ринку праці, також є актуальним у контексті євроінтеграції України. Тож, вкрай важливо, щоб гендерна складова стала частиною Плану відновлення після перемоги України, наголошують в Інституті.
Які перспективи?
Унаслідок воєнних втрат переважно серед працездатних чоловіків варто очікувати збільшення ваги жіночої праці. Війна створює запит на пришвидшення встановлення гендерної рівності у сфері зайнятості.
Тому, на думку аналітиків, важливим є створення державних програм, які б забезпечували жінкам можливість отримувати новий досвід та знання, а також моральну підтримку під час оволодіння новою професією або перекваліфікації.
Завдяки підтримці та правильному професійному спрямуванню, жінки набуватимуть можливості отримувати рівну з чоловіками заробітну плату.
Як вважають експерти Інституту, забезпеченню гендерної рівності сприятимуть ухвалення закону “Про рівне винагородження за рівноцінну працю”, активне проведення інформаційних заходів для подолання гендерних стереотипів щодо “жіночих” та “чоловічих” професій, а також створення умов для поєднання сімейних та професійних обов’язків працівницям із дітьми.
Гендерна рівність на ринку праці сприятиме швидшому відновленню економічного зростання, підвищенню стабільності економіки, активізації повоєнного відновлення, а також поліпшенню умов та якості життя людей.
Фото: Pixabay
