Особистий кабінет 
Попри велике навантаження, пошук нових рішень та величезну кількість проблем унаслідок повномасштабного вторгнення, український бізнес не просто зміг вижити, а ще й продовжив навчальні програми для свого колективу. Керівник напряму Education-to-Business в інституті Projector Юрій Філіпенко, поділився з порталом HappyMonday своїми спостереженнями за українським ринком.
Після 24 лютого 2022 року компанії спрямували виділені на навчання кошти на евакуацію команд, нові офіси у безпечних містах та підтримку армії. Деякі компанії скорочувалися цілими відділами та розподіляли роботу між рештою колективу, через що збільшилося навантаження на співробітниць та співробітників.
Улітку запити на навчання відновилися, але масовані ракетні обстріли й блекаути знову загальмували цей процес. Адже необхідно було закупати генератори та Starlink для офісів, організовувати коворкінги для команд. Але й це не змогло примусити компанії відмовитися від навчання.
Диджиталізовані компанії виявилися менш вразливими
ІТ-компанії, банки й мобільні оператори змогли швидше відновитися, аніж інші підприємства – вони менше прив’язані до конкретної локації, тож їхні працівники змогли повернутися до роботи в безпечнішому місці в Україні чи за кордоном. Усім компаніям було важко, але диджиталізований бізнес не був змушений надовго відмовлятися, зокрема, від навчання команд і вже за два місяці почав повертатися до своїх запитів, підлаштовуючи їх до сьогодення.
Найголовніше на шляху до диджитал-трансформації – не ідеальне планування, а постійні маленькі покращення. Навіть якщо бізнес не працює в диджиталі, варто ознайомитися з цифровими підходами. Почати можна з аудиту поточних процесів у компанії, пошукати на ринку інструменти, які допоможуть їх удосконалити. Можна також налагодити партнерства, які нададуть компанії можливості бути гнучкішою. Зрештою, можна просто порадитися з бізнесами, які вже пройшли цей шлях.
Одна з актуальних потреб компаній – навчання лідерів
Коли працівників та працівниць турбують якісь питання, насамперед вони звертаються до своїх лідерів та лідерок. Якщо ті не можуть відреагувати на внутрішні запити – питання залишаються невирішеними, а рівень стресу в команді підвищується. Повномасштабна війна, особливо на початку, показала, наскільки лідери та лідерки готові давати раду викликам, та сформувала для них нові вимоги.
На думку пана Юрія, лідерам необхідно навчитися наступним навичкам:
Робота зі змінами, або ж адаптивність. Це важливо, адже якщо команда не отримує від лідера чи лідерки розуміння, чому й для чого впроваджуються ті або інші рішення – складно пристосовуватися до змін і боротися з новими викликами.
Вміння давати фідбек. В умовах війни люди гостріше реагують на відгуки, водночас деякі лідери та лідерки можуть бути схильними до деструктивного зворотного зв’язку або знецінювати емоційний стан команди.
Робота з конфліктами. Деякі менеджери та менеджерки прагнуть уникати конфліктів, а не розбиратися з ними. Це хибна стратегія, вона з часом тільки призведе до збільшення проблем.
Софт-скіли – пріоритет для команди
Потреба розвивати софт-скіли працівників існувала завжди. Але з початком великої війни вона стала набагато гострішою, та й наразі залишається актуальною. Країна перебуває у стані хронічного стресу, який накопичувався весь рік. Внутрішні ресурси вичерпуються, натомість зростають дратівливість та агресія, апатія та демотивація. Через це лідеркам та лідерам складніше взаємодіяти з командою та володіти ситуацією.
Наразі для команд є важливими такі софт-скіли:
• емоційний менеджмент;
• персональне лідерство;
• асертивність (здатність відстоювати свою думку, не порушуючи кордонів іншої людини);
• war-life баланс;
• особиста й командна продуктивність.
Для цього компанії активно залучали психологів, які пропонували як групові сесії, так і надавали допомогу співробітницам та співробітницям індивідуально. Утім, треба пам’ятати, що стрес і далі може накопичуватися. Тож необхідно й надалі приділяти увагу емоційному стану команди й стежити за самопочуттям працівників та працівниць.
Гнучкість навчання ще ніколи не була настільки важливою
Усі по-різному реагують на все, що відбувається навколо, кожен має свій темп роботи й навчання. Тому навчальні програми мають бути максимально гнучкими, а формат необхідно оперативно адаптувати відповідно до запиту й емоційного стану команди, а також цілей компанії.
Що для цього можна робити:
• створювати записи лекцій і вебінарів, але дати можливість за бажанням відвідувати їх наживо;
• подумати про короткотривалі формати, наприклад інтенсиви чи місячні курси, бо на довше інтересу й сфокусованості команди може просто не вистачити;
• зробити домашні завдання опціональними (деякі компанії одразу переносять усю інтерактивну роботу на живі лекції чи вебінари, бо розуміють стан команди та її ресурсні можливості);
• оновити усі навчальні матеріали, які вже є в компанії (записані відеолекції, гайди, івенти), щоб вони були зібрані в одному місці й адаптовані до сьогоднішніх викликів.
Навчання перестало бути просто “плюшкою”
Сьогодні навчання більше не є “плюшкою”, яку додавали в опис вакансії, просто щоб була. Раніше працівники та працівниці могли будь-коли придбати курс чи якусь освітню програму, не відчуваючи відповідальності за результат навчання для себе й компанії. Це насправді знецінювало саму можливість навчатися. Сьогодні інвестувати в те, що принесе більше навичок та користі для бізнесу, просто необхідно.
Навчання має відповідати запиту. Навіщо? Яким має бути результат. Як він вплине на успіхі? Щоб відповісти на всі ці запитання, необхідно спілкуватися зі своїми командами та запитувати про їхні потреби, щоб вчасно на них реагувати.
Фото: Headway on Unsplash
